Економічний рівень власності |
||
Що стосується поняття економічного рівня власності, то йому варто приділити більше уваги, адже саме він характеризує економічний рівень права суб'єкта володіти, користуватися та розпоряджатися тим чи іншим матеріальним, інтелектуальним чи духовним надбанням. Слід підкреслити, що економічний рівень власності притаманний лише для групи форм власності трудового походження, адже в її об'єктах втілена певна кількість суспільно-необхідної праці, вони мають ціну, тобто вартісний вираз, що дає можливість визначати економічний рівень права кожного окремого суб'єкта власності. Це стосується як фізичних, так і юридичних осіб. Об'єктами власності трудового походження що відчужуються, слід вважати засоби виробництва чи відтворення робочої сили як багаторазового користування, тобто ті, які відносяться до основних фондів, так і ті, які свою вартість переносять на знов створену продукцію за один виробничий цикл і вважаються фондами оборотними. Якщо оборотні фонди як об'єкти власності можуть разово перетворюватись в іншу продукцію та відчужуватись (переходити у володіння іншого власника), то основні засоби можуть відчужуватись як одноразово повністю (бути повністю проданими в одноактовому комерційному акті), так і тимчасово, тобто шляхом передачі їх іншій особі в оренду чи прокат, з послідуючим поверненням власникові. |
Два поняття рівня власності |
||
З'являться нові мотиви для їх перегляду і заміни новими відносинами. При цьому і нерівномірність розвитку продуктивних сил на даний момент навіть в принципі не дозволяє скрізь перейти на більш досконалі форми підприємництва: один вже сьогодні, навіть з допомогою існуючих І нерідко відсталих засобів зможе самостійно успішно вести сучасне промислове чи сільськогосподарське виробництво, інший же, навпаки, не здатен при оренді по-хазяйськи використати ввірений йому виробничий потенціал. Він може зламати оренду як одну з форм економічних відносин з таким же успіхом, як раніше виводив з ладу прогресивні для свого часу форми організації та оплати праці на промислових підприємствах, транспорті, у будівництві та сільському господарстві. І тільки час визначить вірний напрямок подальшого розвитку економічних відносин. І останнє. Зараз багато державних установ, підприємств та інших закладів, що експлуатують державні основні засоби, здають їх в оренду різним орендарям, одержуючи за це орендну плату як власний доход, притому в розмірах, що нічим не обгрунтовані. Ми вважаємо таке становище неприпустимим і радимо в таких випадках, коли передаються державні засоби, сплачувати орендну плату в повному обсязі до державної скарбниці. Бо лише власник має право на одержання цієї плати як ціни за користування цими засобами. Ми розрізняємо два поняття рівня власності — ієрархічний та економічний. |
Процес підготовки сільського господарства |
||
В процесі підготовки сільського господарства на орендні відносини перш за все потрібно зформувати об'єкти оренди, тобто визначити скільки і які конкретно землі, ферми, майстерні, транспорті засоби, цехи переробки, будівлі та інші засоби будуть передані в оренду, який за чисельністю та за лрофесійно-кваліфікаційним складом колектив повинен обслуговувати цей об'єкт, яку продукцію і скільки її він буде виробляти. При цьому слід користуватися встановленими нормативами, а якщо їх немає, то слід їх розробити, а також набутим досвідом господарства. І тільки після цього можна формувати орендний колектив на добровільий! (конкурсній основі), чи передавати об'єкт в довгострокову сімейну оренду. Але не можна такі речі, як орендна плата, особливо землі, віддавати ринковій стихії. Безперечною умовою успіху орендних відносин в господарстві може бути лише повний його перехід на цю форму господарювання, тобто на повну комерційно-виробничу основу. При цьому об'єктами оренди на деякий час можуть лишитись існуючі сівозміни і ферми, бригади і ланки чи інші підрозділи господарства, але предмет орендних відносин треба сформувати зразу ж, щоб дати можливість перейти на повний госпрозрахунок. Об'єкти оренди, будучи елементом продуктивних сил і постійно вдосконалюючись, будуть перегруповуватись структурно, мінятись, і в якому напрямку піде це перегрупування, передбачити не завжди можливо. |
Орендний термін основних засобів |
||
Якщо в колгоспі чи радгоспі, на сімейній фермі, земля передається колективам для вирощування окремих сільськогосподарських культур на період, коротший за вказані вище, такі відносини орендодавача з безпосередніми працівниками не слід вважати як орендні, навіть якщо орендна плата за землю колективом і вноситься в касу господарства. їх можна кваліфікувати як колективний (сімейний, індивідуальний) підряд на повній госпрозрахунковій основі. У всіх випадках при оренді землі її єдиним власником з неподільним правом власності лишається кожен окремий громадянин, що уповноважує державу виступати генеральним орендарем, який має право передавати землю в суборенду. При цьому орендна плата за неї не може бути джерелом формування прибутків проміжного орендаря, а повинна повністю перераховуватись до державного бюджету. Орендна плата за землю — це частина вперше створеної вартості валового доходу тим орендарем, який цю землю обробляє безпосередньо, а також оплаченими за його власні гроші засобами виробництва. Землі, зайняті під виробничими, промисловими, комунальними, культурнопобутовими та житловими будівлями, спортивними спорудами та аренами, оздоровчими закладами, майданами, штучними водосховищами, парками та ботанічними садами, також повинні розглядатись як об'єкт оренди, за них на користь держави відповідності з тарифами за одиницю площі також повинна зніматись орендна плата незалежно від того, хто с власником цих об'єктів. |
Форма організації виробництва |
||
Земля як об'єкт оренди може передаватись в користування орендаря на різні строки в залежності від угідь і форм організації виробництва. Наприклад, одні землі в польових спеціалізованих сівозмінах великих колективних господарств (буряківництво, льонарство, картоплярство, овочівництво, бавовнярство і т. ін.) можуть передаватись орендним колективам, члени яких не складають єдиної сім'ї, на період, що дорівнює не менше як двом періодам ротації науково-обгрунтованої сівозміни. Такий термін дозволить зацікавити колективного орендаря не лише в ефективному використанні землі, а й у раціональній її експлуатації з метою забезпечення необхідних умов для розширеного відтворення її природної родючості. Якщо земля орендується сім'єю як соціально-економічним колективом, згуртованим родинними зв'язками і єдиними соціальними та економічними перспективами, термін оренди може не обмежуватись зовсім, а якщо й обмежуватись, то періодом працездатності не менш як двох поколінь сім'ї, а це 40-50 років. При цьому орендним договором слід передбачувати і право наслідування орендних відносин послідуючими поколіннями. Тільки в цьому випадку спрацює ефект фамільної зацікавленості. |
Послуги матеріально-технічного постачання |
||
Крім прямих зобов'язань сторін предмет орендних відносин може включати в себе й супутні. Зокрема, договором може передбачатись зобов'язання орендаря виробити при допомозі орендованих засобів відповідну кількість тієї чи іншої продукції певної якості і продати її згідно з обумовленими цінами і строками орендодавачеві, чи юридичній особі, ним визначеній. В свою чергу орендодавач цю продукцію обов'язково повинен купити. Він також може бути зобов'язаний на весь період орендних відносин забезпечувати орендаря послугами матеріально-технічного постачання, науково-технічного, екологічного та організаційно-управлінського обслуговування, іншими послугами. Можливо, це кращий шлях забезпечення потреб держави, особливо в сільськогосподарській продукції, ніж існуюча зараз система державних замовлень. Орендна система двох партнерів не повинна обмежувати право кожного з них вступати в орендні чи якісь інші двосторонні (багатосторонні) договірні економічні відносини з іншими партнерами. |
Орендна плата за поголів'я продуктивної худоби |
||
Орендна плата за поголів'я продуктивної худоби основного стада (наприклад, корів) повинна встановлюватись за такою моделлю: Після повного нормативного строку експлуатації основного засобу виробництва (за виключенням земле орендар повністю компенсує затрати орендодавача шляхом щорічної сплати орендних платежів. За домовленістю сторін цей засіб може перейти в повну власність орендаря, тобто повне його право володіння засобом. При цьому у тваринництві орендар мусить сплатити орендодавачеві і вартість живої маси з амортизованої худоби основного стада. Ціна живої маси корів, що передається на відгодівлю, мусить бути порівняно низькою, на наш погляд, складати не більше 10-15% від ціни реалізації на м'ясо цього виду худоби, що складалась в даний період. Це пояснюється не лише відповідною якістю цієї маси як продукції, а й необхідністю перенести основну вартість на ту продукцію, заради якої переважно цей засіб виробництва створювався, тобто в даному випадку на молоко і приплід. |