|
||||||
Крім прямих зобов'язань сторін предмет орендних відносин може включати в себе й супутні. Зокрема, договором може передбачатись зобов'язання орендаря виробити при допомозі орендованих засобів відповідну кількість тієї чи іншої продукції певної якості і продати її згідно з обумовленими цінами і строками орендодавачеві, чи юридичній особі, ним визначеній. В свою чергу орендодавач цю продукцію обов'язково повинен купити. Він також може бути зобов'язаний на весь період орендних відносин забезпечувати орендаря послугами матеріально-технічного постачання, науково-технічного, екологічного та організаційно-управлінського обслуговування, іншими послугами. Можливо, це кращий шлях забезпечення потреб держави, особливо в сільськогосподарській продукції, ніж існуюча зараз система державних замовлень. Орендна система двох партнерів не повинна обмежувати право кожного з них вступати в орендні чи якісь інші двосторонні (багатосторонні) договірні економічні відносини з іншими партнерами. Наприклад, орендар повинен мати право здавати орендовані ним засоби виробництва (крім землі) в прокат, а. може і в суборенду іншим юридичним особам. Головне — точне виконання економічних зобов'язань, взятих перед орендодавачем. Адже орендар купує право користування у повному обсязі і платить за нього повну ціну — орендну плату. Об'єктами оренди в сільському господарстві можуть бути земельні угіддя, багаторічні насадження, будівлі, споруди, енергетичні засоби, сільськогосподарські машини, обладнання, транспортні засоби, меліоративні системи, водойми, поголів'я основного стада тварин та інші основні засоби, які приймають участь у процесі виробництва чи відтворення робочої сили на протязі декількох виробничих циклів чи років. Це ж стосується промисловості, транспорту, будівництва та інших галузей матеріальної і нематеріальної сфери. |
||||||
|