В процесі підготовки сільського господарства на орендні відносини перш за все потрібно зформувати об'єкти оренди, тобто визначити скільки і які конкретно землі, ферми, майстерні, транспорті засоби, цехи переробки, будівлі та інші засоби будуть передані в оренду, який за чисельністю та за лрофесійно-кваліфікаційним складом колектив повинен обслуговувати цей об'єкт, яку продукцію і скільки її він буде виробляти. При цьому слід користуватися встановленими нормативами, а якщо їх немає, то слід їх розробити, а також набутим досвідом господарства. І тільки після цього можна формувати орендний колектив на добровільий! (конкурсній основі), чи передавати об'єкт в довгострокову сімейну оренду. Але не можна такі речі, як орендна плата, особливо землі, віддавати ринковій стихії.
Безперечною умовою успіху орендних відносин в господарстві може бути лише повний його перехід на цю форму господарювання, тобто на повну комерційно-виробничу основу. При цьому об'єктами оренди на деякий час можуть лишитись існуючі сівозміни і ферми, бригади і ланки чи інші підрозділи господарства, але предмет орендних відносин треба сформувати зразу ж, щоб дати можливість перейти на повний госпрозрахунок. Об'єкти оренди, будучи елементом продуктивних сил і постійно вдосконалюючись, будуть перегруповуватись структурно, мінятись, і в якому напрямку піде це перегрупування, передбачити не завжди можливо. Вірогідно тут лише одне — орендні форми господарювання як на селі, так і в інших галузях народного господарства при масовому застосуванні — один з основних шляхів переходу на приватне підприємництво.
Що стосується орендних відносин як елементу виробничих відносин взагалі, то вони в принципі більш консервативні, ніж люди, які їх здійснюють, та засоби виробництва, за допомогою яких вони реалізуються. Тому слід сподіватись, що на сьогодні ця форма реалізації власності найбільш прогресивна і, мабуть, є певним рубежем для подальшого розвитку економіки в ринкових умовах.
Пройде час і вони знову стануть його гальмом.